За час радянської влади в «найгарячіші» її роки в Харкові, який був столицею Україні в 20 – 30 – ті рр.., Було знесено або перепрофільовано чимало церков, храмів і каплиць, а також синагог і мечетей. Частина з них нещодавно відновлена. Наприклад, відбудована каплиця в залізничному полустанку в Бірках, на місці катастрофи царського поїзда; Історичний музей переїхав в інше приміщення, повернувши свої колишні приміщення новоствореному Покровського монастиря; заново відбудовується мечеть, побудована синагога.
Однак все повернути неможливо, та й місто змінив свої розміри, архітектуру і планування, тому почали зводити нові храми в житлових масивах, з’явилася 
ідея створити новий православний храм і в центрі міста, в районі скверу Перемоги. Попередній проект, розроблений архітектором П. Г. Чечельницький, був схвалений на містобудівній раді в березні цього року, розмістити 2 – 3 – поверховий Храм Святих Дружин Мироносиць планується на вулиці із символічною для такої споруди назвою – Мироносицька, біля скверу позаду одного із символів міста – фонтану «Дзеркальний струмінь». Зауваження було висловлено лише з приводу сусідства храму з бюстами Алеї, що як візуально, так і ідейно може виявитися не дуже вдалим. Для схваленої ідеї тепер вишукуються фінансування.
З цим не було проблем при реалізації іншого проекту храмової архітектури – шедевра північного зодчества в Харкові, Храму Святої Рівноапостольної Марії – Магдалини. Унікальний для наших місць храм побудований з чистої карпатської деревини без єдиного залізного цвяха. Історія його створення цікава і зворушлива: харківський бізнесмен, який побажав зберегти анонімність, таким чином вирішив вшанувати пам’ять своєї минулої матері, що носила ім’я Марія, створивши щось красиве і досконале, що дарує радість і заспокоєння людям.
Храм побудований при існуючому Свято – Вознесенському Храмі в мальовничому куточку на околиці Харкова. Район цей називається Липова Роща, і він, хоча і є частиною Харкова, зберігає тиху привабливість слобожанської провінції. Настоятель храму, Отець Михайло, підтримав ідею споруди обителі. Був створений авторський колектив талановитих студентів – архітекторів під керівництвом архітектора В. М. Лопатько, доцента кафедри реконструкції та реставрації архітектурних об’єктів, і лише за рік проект був розроблений і реалізований.
святий,- Останній притулок великого Кобзаря
- Проект Кафедрального Собору
- Прогулянки по Києву Вулиця Грушевського – частина 3
- Словами не допоможеш
- Сивий Корсунь і ласкава Рось
Pages: 1 2
This entry was posted on Неділя, Серпень 22nd, 1999 at 08:15 and is filed under Архітектура і містобудування. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed.
